Archive

Posts Tagged ‘инфляция’

Аналіз інфляційних процесів

January 26th, 2013
Comments Off on Аналіз інфляційних процесів

Аналіз інфляційних процесів

  • Як складової макроекономічної політики та, зокрема, монетарної
  • Як засобу вимірювання змін у вартості життя, реальних доходах, розподілі доходів
  • Як показник структурних проблем або обмежень з боку пропозиції
  • Як складової оцінки конкурентоспроможності.

Розрахунок ІСЦ: основні аспекти

  • Базується на даних опитувань домогосподарств
  • Оснований на COICOP (Classification of individual consumption by purpose)
  • Базується на даних спостережень за динамікою цін на певний споживчий набір товарів (послуг) – представників (в США: для більш ніж 200 категорій товарів та послуг по 8 основних групах; ціни спостерігаються для приблизно 80 000 одиниць товарів та послуг кожного місяця; в ЄС: для 100 категорій товарів та послуг по 12 основних групах)

ІСЦ: методологія (Держстат)

2 потоки інформації:

1)      Ціни (335 репрезентативних товарів та послуг збираються в усіх регіонах і типах поселення)

2)      Ваги (розраховуються на основі опитування домогосподарств)

Основна риса: значна частка продовольчих продуктів  (~50%)

ІСЦ: головні риси

  • Значний вплив тенденцій на продовольчому ринку
  • Значна частка продуктів, ціни на які адміністративно регулюються (зокрема житлово-комунальні послуги та “соціально важливі товари”)
  • Споживчий кошик переважно представляє споживання бідніших верств населення

=> отже недооцінка споживчої інфляції в цілому по економіці

–      Для відображення цього у 2008 році запроваджено індекс базової інфляції

  • Значна сезонність

=> корегування є необхідним

ІСЦ та Індекс-дефлятор ВВП: різниця

  • Частота вимірювання, періодичність та корегування
  • Охоплює різні набори товарів та послуг

–      Зміна ціни на промислове обладнання знайде відображення у дефляторі ВВП, але не матиме прямого впливу на ІСЦ

  • Вплив від зміни умов торгівлі
  • Різне покриття:

– ІСЦ споживчий набір товарів та послуг

– Індекс-дефлятор ВВП товари та послуги по всій структурі випуску

Інші цінові індекси

На сайті Держстату також є інформація про такі індекси:

  • Індекс цін виробників (Producer Price Index (PPI)
  • Дефлятор приватного споживання
  • Індекси тарифів на послуги пошти та зв’язку для підприємств, установ, організацій
  • Індекси цін на будівельно-монтажні роботи
  • Індекси тарифів на вантажні перевезення залізничним транспортом
  • Індекси тарифів на транспортування вантажів трубопроводами
  • Індекси цін реалізації сільськогосподарської продукції

ІЦВ (PPI): методологія (Держстат)

  • Ціни звітуються підприємствами, насамперед великими і середніми
  • ПДВ та акцизи не включаються
  • Збираються внутрішні на експортні ціни
  • Зважування на окремий товар оснований на річних обсягах виробництва цього товару
  • Не переглядаються

В Україні:

  • Значна частка експортних цін, особливо металургії
  • => Зміщення в бік експорту
  • Відображає динаміку цін на проміжні товари
  • Використовується як дефлятор промислового виробництва

Аналіз інфляції: основні аспекти

  • Важливість сезонного корегування:
  • Різні виміри зростання інфляції

–      Для комунікації: річні (рік до року), місяць до грудня

–      Для аналізу: квартальні (квартал до кварталу) та місячні (місяць до місяця) – необхідне сезонне корегування.

Аналіз складових ІСЦ – один з методів отримати якомога більше інформації:

  • Розрахувати відсоткову зміну кожної складової
  • Оцінити внесок кожної складової в загальний рівень інфляції
  • Сума всіх внесків дорівнює інфляції

Використання ІСЦ в аналізі монетарної політики

Дві ключові проблеми:

–          Систематична похибка розрахунку (bias)

–          Волатильність цін, яка обумовлює так званий “шум” при оцінці

  • Центральний банк, якщо не враховує можливість похибки, може отримати неправильне уявлення щодо впливу монетарної політики
  • Центральний банк, якщо не відслідковує і не виявляє наявність  “шуму” при оцінці, може здійснювати кроки, в результаті яких збільшуватиметься нестабільність

Систематична похибка розрахунку ІСЦ

  • Завищення ІСЦ:

–          Систематична похибка, що виникає у зв’язку із заміщенням дорожчих товарів (послуг) дешевшими

–          Поява нових технологій, які включають в кошик із запізненням

–          Зміни у якості не відображаються в ІСЦ

  • Можливі підходи до корегування таких зміщень:

–          Використання середньогеометричного замість середньоарифметичного

–          Використання середньозважених ланцюгових індексів для розрахунку

–          Частий перегляд вагової структури індексу

Шум” при розрахунку ІСЦ – швидкоплинні чинники, що обумовлюють волатильність індексу

Джерела “шуму” при оцінці ІСЦ:

–          Змінний характер сезонності

–          Зміна у цінах, що зазнають адміністративного регулювання

–          Зміни у якості

–          Зміни обмінного курсу

–          Зміни непрямих податків

–          Несистематичні похибки у розрахунках

Як при розробці політики відрізнити “шум” від “сигналів” про формування певної тенденції?

Показником, що дає можливість оцінити інфляційну динаміку з мінімізацією ефектів шоків, є базовий індекс споживчих цін.

Базовий індекс споживчих цін (БІСЦ) характеризує рівень інфляції, який формується під впливом монетарних умов.

Финансы ,

Визначники інфляції

January 26th, 2013
Comments Off on Визначники інфляції

Визначники інфляції

  • Інфляція завжди є монетарним феноменом і, відповідно, визначається монетарною політикою
  • Кількісна теорія – це загальна теорія про інфляцію

Короткострокові визначники інфляції

  • Бізнес-цикл

–      Крива Філіпса

–      Імпортні ціни

  • Шоки

–      Ринкова структура (конкуренція)

–      Непрямі податки (підвищення ставок ПДВ або акцизів)

–      Ціни на сировинні товари (продовольчі товари, нафту)

–      Обмінний курс (ці шоки є важливим джерелом волатильності як для всієї економіки, так і інфляції зокрема)

Крива Філіпса (Phillips curve ) – прив’язує інфляцію до визначника надмірного попиту (безробіття, розрив випуску /використання потужностей).

Трансмісійний механізм

–      Попит збільшується

–      Компанії починають більше виробляти

–      Однак фірми стикаються із збільшенням граничних витрат

–      Оскільки капітал є обмеженим в короткостроковому періоді, компанії змушені підвищувати ціни

Інфляційні очікування

  • Можуть як стабілізувати інфляцію, так і дестабілізувати всю економіку
  • Визначаються:

–      Нещодавніми темпами інфляції

–      Економічною політикою уряду

–      Довірою до грошово-кредитної політики

–      Довірою до бюджетної політики

–      Обмінним курсом

  • Не спостерігаються → опитування

–      Домогосподарств

–      Бізнесу

–      Аналітиків, тощо

  • Фінансові дані

–      Облігації індексовані на інфляцію

–      Доходність облігацій з різними термінами погашення.

Антиінфляційна політика

  • Інфляція попиту:

–      Скорочення темпів зростання грошової маси за рахунок жорсткої монетарної політики (підвищення ціни кредиту, зниження випуску грошей, тощо)

–      Заборона на емісійне фінансування бюджетного дефіциту

  • Інфляція пропозиції

–      Зниження податкових ставок, щоб стимулювати розвиток бізнесу

–      Зниження монополізації економіки

–      Підвищення продуктивності факторів виробництва

  • Часто антиінфляційна політика призводить до скорочення виробництва і зростання безробіття в короткостроковому періоді

Монетарна політика – діяльність держави, спрямована на вирішення основних макроекономічних завдань, що пропонує використання кредитно-грошових інструментів.

Для переважної більшості економік монетарні показники є найбільш надійною та доступною макроекономічною статистикою.

Доступність та надійність монетарних показників обумовлює їх вагомість для розробки та реалізації політики.

Монетарний огляд – це консолідоване представлення стану банківського сектору у формі балансу

Для складання монетарного огляду необхідні:

–      Огляд Центрального Банку

–      Консолідований огляд комерційних банків

Монетарний огляд – зведені показники по активах та зобов’язаннях центрального банку та комерційних банків. Метою складання монетарного огляду є визначення змін у монетарних та кредитних показниках по всій банківській системі за певний проміжок часу, що дозволяє відстежувати наслідки реалізації монетарної політики та вносити корективи.

Монетарний огляд складається шляхом консолідації огляду центрального банку та консолідованого огляду комерційних банків. Для того, щоб об’єднати обидва огляди, необхідно додати  всі позиції за виключенням взаємних зобов’язань.

Финансы , ,