Archive

Posts Tagged ‘доход’

Розрахунок макроекономічних показників

January 26th, 2013
Comments Off on Розрахунок макроекономічних показників

Розрахунок ВВП

  • Зазвичай ВВП розраховується на основі багатьох показників
  • Питання полягає в тому, як агрегувати  індивідуальні показники
  • Найчастіше використовують ціни базового року:
  • Проблема виникає, коли відносні ціни змінюються

Зміна відносних цін

  • Темпи зростання реального ВВП змінюються залежно від вибору базового року у результаті  зміни  відносних цін, оскільки складові ВВП зростають різними темпами
  • Якщо попит на товари, відносна ціна яких знижується, зростає темпами вищими за середні, зважування за старими цінами призводитиме до вищої оцінки темпів зростання ВВП, ніж за умови використання недавніх даних

–      дуже характерно для ІТ-товарів, попит на які зростає швидкими темпами, тоді як відносні ціни на них відчутно падають

Як вирішити проблему?

  • Зміни цін містять важливу інформацію для оцінки ВВП
  • Органи статистики намагаються розв’язати цю проблему

–      В ряді країн органи статистики використовують або ланцюговим методом, або регулярно змінюють базовий рік національних рахунків

Аналіз макроекономічних показників: календарні особливості

  • Аналіз показників (місячних, квартальних) при їх порівнянні до такого ж періоду попереднього року можуть не виявити зміну в динаміці
  • Оцінка зміни до попереднього періоду (місяця, кварталу) вимагає корегування на сезонність + додається більший шум
  • Також слід враховувати “календарні наслідки” (зокрема різну кількість робочих днів у періоді)

Потенційний ВВП

  • Потенційний ВВП рівень виробництва, при якому фактори виробництва використовуються в повному обсязі
  • Використовується для:

–      середньострокового прогнозування реального ВВП,

–      оцінки наявності інфляційного тиску в найближчий перспективі

Підходи щодо оцінки потенційного ВВП

Потенційний ВВП не є спостережуваним

–      використовують кілька підходів для його оцінки:

–     Часові тренди

–     Статистичні фільтри (Hodrick-Prescott Filter, Band-Pass Filters тощо)

–     Підхід на основі виробничої функції

В цілому, оцінка потенційного ВВП є економетричним завданням

Розрив виробництва

  • Різниця між фактичним та потенційним рівнем ВВП
  • Оцінка місця економіки у бізнес циклі
  • Важливо для монетарної та фіскальної політики

Аналіз розриву виробництва

Коли фактичний ВВП перевищує потенційний (додатний розрив виробництва (output gap)

Û    можна говорити про обмеженість можливості подальшого розширення пропозиції, що  стримує зростання та спричиняє інфляційний тиск

НБУ варто повернутись до жорсткої монетарної політики

Уряду варто утриматись від значного розгортання бюджетних видатків

Споживання та заощадження

  • Споживачі розподіляють споживання впродовж життя таким чином, щоб максимізувати корисність протягом життєвого періоду
  • Розуміння поведінки, яка лежить в основі споживання набагато складніша за Кейнсіанську функцію споживання*

*Кейнсіанська функція споживання: С = С* + с*DI (C – споживання, С* – автономне споживання, с – гранична схильність до споживання, DI – наявний доход).

Що визначає рішення: споживати чи заощаджувати:

  • Очікування майбутнього доходу
  • Невпевненість у майбутньому доході
  • Оцінка економічної ситуації
  • Можливість відкладати споживання певних товарів / послуг
  • Можливості та умови запозичень на фінансових ринках

Очікування та поточне споживання

Як зміниться споживання, якщо:

  • очікується постійне зростання доходів порівняно до попереднього періоду?
  • очікується одноразове (або протягом певного періоду) зростання доходу (тобто відбудеться повернення доходу на попередній рівень)?
  • очікуються вищі доходи протягом певного періоду, після чого відбудеться їх зниження, а потім повернення до поточного рівня?

Як змінюватимуться заощадження?

Роль невизначеності

  • Підвищена невизначеність щодо майбутніх доходів

–          обмежена можливість запозичувати кошти, призводить до більшого рівня заощаджень, вмотивованих відчуттям перестороги

  • Небажання прийняти ризик разом і висока невизначеність призводять до більшого рівня заощаджень

Споживання та недосконалість фінансових ринків

Обмеження обумовлені:

  • Можливістю залучати додаткові фінансові ресурси
  • Великою різницею між процентною ставкою по депозитах та кредитах
  • Структурними змінами на фінансових ринках, що насамперед впливатиме на поведінку щодо заощадження

Фактори, що визначають споживання приватного сектору

  • рівень наявного доходу
  • процентна ставка, що відображає відносну ціну між поточним та майбутнім споживанням
  • багатство
  • розподіл доходу
  • характер доходу (постійний чи тимчасовий)

Фактори, що визначають рівень споживання (заощадження)

Cp = f (YD*, NW, tr, Xі),

Cp –       споживання

YD* –    середній поточний та очікуваний в майбутньому наявний доход домогосподарств

NW –    чисте багатство (накопичені заощадження; зазвичай               розраховується шляхом додавання вартості активів  (грошей, цінних паперів, нерухомості тощо)

tr – реальна відсоткова ставка

Xі – інші пояснюючі змінні

Визначення споживання

Наявний доход

YD = Y – Tn,

YD – наявний доход приватного сектору

Y – ВВП

Tn – чисті податки, відрахування із заробітної плати, сплата відсотків за кредитами

Використання наявного доходу

YD = Cp + Sp,

Cp – споживання

Sp – заощадження

Норма заощадження: вплив демографічних чинників

  • Норма заощаджень змінюється на різних етапах життя ® сукупний рівень заощаджень змінюється в періоди демографічних змін
  • Структурні зміни, що впливають по-різному на різні вікові групи, впливатимуть на поведінку щодо заощадження

Фактори що впливають на інвестиційні рішення

  • Відповідно до теоретичних моделей рівень інвестицій залежить від норми прибутку. Разом з тим, домінуючим чинником для інвесторів можуть бути не їх міркування про норму прибутку, а очікування щодо майбутніх обсягів реалізації. Суб’єктивізм, який лежить в основі впевненості інвестора та його очікувань, обумовлює складність кількісної оцінки
  • Обсяг інвестицій також залежатиме від вартості фінансових ресурсів (зокрема реальної відсоткової ставки)
  • Інвестори зважатимуть на рівень інфляції, який свідчитиме про невизначеність бізнес середовища – високий рівень інфляції, або значне збільшення норми прибутку скоріш за все означатиме низький рівень інвестування

Фактори, що визначають рівень інвестицій

RIt = f (D RYt , RYt-1, rt, pt),

RI –        реальні інвестиції

DRY–  зміна обсягу ВВП

RY –       реальний ВВП

r –          реальна відсоткова ставка

p –         рівень інфляції

Попит на капітал

  • Інвестиції залежать від попиту на капітал (capital stock)
  • Бажаний рівень капіталу (К*) – граничний продукт капіталу = граничним витратам ([ Y= f(A, L, K)])
  • (К/Y)*  прямо залежить від:

–      Еластичності заміщення між капіталом і працею

–      Часткою доходу, яка надходить власнику капіталу

  • Обернено залежить від:

–      Реальної відсоткової ставки

–      Ставки амортизації

–      Податку на капітал

  • В довгостроковій рівновазі (steady state):

–      (K/Y) = const

тобто темпи зростання капіталу та ВВП – однакові

  • Kt = I + (1 – δ)*Kt-1        =>    Kt – Kt-1 = I – δKt-1
  • I/Kt-1 = ΔK/Kt-1 + δ
  • ΔK/Kt-1 = const в рівновазі
  • I/Kt-1 = g + δ (gтемп зростання реального ВВП)

Інвестиції в рівновазі:

I/Y  = (g + δ)*(K/Y)t-1/(1+g)

Зміна рівноважного відношення капіталу до ВВП

  • Зміна в реальній вартості капіталу через зміну цін, вартості фінансування, цін інших факторів виробництва, оподаткування
  • Структурні зміни в економіці
  • Зміна технологій (часто може мати нейтральний вплив на співвідношення)
  • Зміни в рівні людського капіталу, тощо

Інвестиції не у стані рівноваги

К < K*

Темпи зростання капіталу залежатимуть від:

–      Витрат до пристосування

–      Рівня невизначеності

–      Доступність фінансування

К > K*

Чому інвестиції далі здійснюються?

Финансы , , ,

Організація фінансового та управлінського обліку в компанії

January 26th, 2013
Comments Off on Організація фінансового та управлінського обліку в компанії

Організація фінансового та управлінського обліку в компанії

1. Економічна логіка та організація обліку

Фінансовий й управлінський облік під різними цільовими установками й кутами зору розкривають інформацію про господарську діяльність підприємства, тож базова логіка в них має бути однаковою

Фактори, що формують управлінський облік:

економічна логіка й економічний спосіб мислення (принципи IFRS з глибоким врахуванням специфіки діяльності підприємства);

стратегічні цілі й стратегічні індикатори розвитку;

способи й технології управління підприємством.

Зв’язок управлінського обліку з ефективністю підприємства:

об’єктивна оцінка діяльності;

орієнтація на показники ефективності підприємства;

врахування стратегічних перспектив у постановці цілей.

Яка саме потрібна інформація для прийняття рішень:

рахунки;

субрахунки;

аналітичні признаки.

Коли потрібна інформація для прийняття управлінських рішень:

повсякденні рішення;

короткотермінові рішення (місяць);

середньострокові рішення (квартал);

довгострокові рішення (рік);

стратегічні рішення (3-5 років).

Управлінський облік як частина управління:

планування (які цілі ми ставимо та як їх вимірюємо);

мотивація (як оцінюємо персонал та чи має персонал уявлення про хід своїх досягнень);

контроль (як ми контролюємо відсутність зловживань, ефективність діяльності, досягнення планових цілей) ;

прозорість та інформованість (чи даємо ми повне уявлення про ключові аспекти діяльності).

2. Побудова фінансової структури підприємства. Фінансова структура й децентралізація повноважень. Звітність по сегментах.

Фінансова структура – це ієрархічна система центрів фінансової відповідальності, що мають відповідні повноваження й вплив на кінцевий фінансовий результат.

Чим фінансова структура відрізняється від організаційної структури?

Фінансова структура будується на основі економічних й фінансових відносин між центрами відповідальності. Организаційна структура – на основі функциональної спеціализації підрозділів організації.

Тому, наприклад, на центрі затрат проводиться групування витрат певного виду, а в підрозділі організаційної структури групуються функції, виконання яких потребує певних професійних знань і навичок.

Фінансова структура відображає ієрархію відповідальності за досягнення цільових фінансових показників. Організаційна структура – ієрархію підпорядкованості.

При побудові організаційної структури можливі «політичні» компроміси й вплив особистісних факторів. При побудові фінансової структури до уваги беруться лише реалії бізнесу.

Переваги децентралізації

– Ми можемо використовувати специфічне (локальне) знання;

–  Ми економимо час менеджерів, приділяємо його навчанню й мотивації менеджерів;

– Ми ефективно використовуємо специфічне знання на нижніх рівнях управління .

Питання до децентралізації:

 Агентські проблеми ;

– Питання координації ;

– Централізована інформація неефективно використовується .

Центри інвестицій

Задача – максимізація віддачі на інвестиції.

Прийняття рішень – про ресурси, що використовуються, склад продуктів, інвестиції.

Проблеми: недостатність контролю й узгодженості із стратегією компанії.

Ключові показники: обсяг ринку, об’єм продаж, доля ринку, чистий прибуток, EBIT, ROI, EVA.

Центри прибутку

Задача – максимізація прибутку або фактичного прибутку порівняно з плановим.

Прийняття рішень – про ресурси, що використовуються, склад продуктів, ціни.

Проблеми:

–           трансфертне ціноутворення;

–           витрати на процес переговорів про використання спільних ресурсів.

Ключові показники: прибуток, Gross Profit , Contribution Margin (доходи за вирахуванням перемінних витрат), обсяг продажів, виконання плану прибутку.

Центри доходів (виручки)

Задача – максимізація виручки при даній ціні (або об’ємі) й фіксованому операційному бюджеті .

Прийняття рішень – про ресурси, що використовуються.

Проблеми:

– вищий рівень управління повинен мати достатньо знань для вибору оптимального складу продуктів, обрати правильну ціну чи об’єм, володіти знанням щодо попиту;

– неоптимальні об’єми продажів при відсутності достатнього знання чи недостатнього контролю.

Ключові показники: обсяг продажів, виконання асортиментного плану, відхилення від прайсових цін, дебіторська заборгованість, виконання плану продажів, Gross Profit .

Центри витрат

Задача – мінімізація витрат при даному випуску (сервісах) або максимізація випуску при даному бюджеті

Прийняття рішень – про ресурси, що використовуються.

Проблеми:

достатність інформації про оптимальні ціни/обсяги на вищому рівні;

недостатні стимули для забезпечення якості;

труднощі із визначенням оптимального бюджету.

Ключові показники: обсяг витрат, виконання плану витрат, ринкова вартість послуг, що надаються, % помилок (чи неналежного сервісу).

Финансы , ,

Розрахунок ВВП

January 26th, 2013
Comments Off on Розрахунок ВВП

ВВП (GDP)

  • базовий макроекономічний показник, що має найширше застосування
  • сукупність усіх товарів та послуг, вироблених всередині економіки протягом певного періоду (як правило, протягом року)

ВВП вимірюється:

  • За виробничим методом
  • За розподільчим методом
  • За методом кінцевого використання

Виробничий метод

ВВП =  ∑ Додана вартість за секторами + Податки за виключенням субсидій на продукти

Сектори економіки

  • Сільське господарство
  • Промисловість (добувна, переробна, виробництво та розподілення газу, води та електроенергії)
  • Будівництво
  • Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку
  • Транспорт та зв’язок
  • Освіта
  • Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги
  • Інші види економічної діяльності
  • Оплата послуг фінансових посередників

Розподільчий метод

ВВП  = Оплата праці найманих працівників + Податки за виключенням субсидій на виробництво та імпорт + Валовий прибуток (змішаний доход)

За методом кінцевого використання

ВВП = Кінцеві споживчі витрати + Інвестиції (валове нагромадження капіталу) + Чистий експорт товарів та послуг

GDP = C + G+I +NX

Обмеження, пов’язані з вимірюванням ВВП

  • Продукт, створений деякими видами діяльності, достатньо важко або не завжди адекватно піддається вимірюванню
  • Деякі види економічної діяльності, хоча і розглядаються як такі, що створюють додану вартість, яка включається у розрахунок ВВП, насправді лише спрямовані на подолання негативних проявів/наслідків небажаної суспільної діяльності
  • ВВП може не завжди адекватно відображати удосконалення якості товарів та послуг
  • Дані щодо ВВП подає здебільшого офіційну статистику і, як результат, не повністю враховує тіньову економіку (Держстат дооцінює офіційні дані, щоб частково врахувати тіньову економіку).

Інші сукупні показники доходу

ВВП Û вимірює продукт, вироблений резидентами всередині країни і не дає змоги оцінити дохід з усіх джерел

Інші сукупні показники доходу, що визначаються у статистиці національних рахунків:

Валовий національний доход (gross national income, GNI)

Валовий наявний доход (gross national disposable income, GNDI).

GNI = Y + Yf

GNI – валовий національний доход

Y – ВВП

Yf – чистий доход з-за кордону

GNDI = GNI + TRf

GNDI – валовий національний наявний доход

TRf – чисті трансферти з-за кордону

Номінальний та реальний ВВП

Номінальний ВВП Û вимірюється у фактичних цінах

Реальний ВВП Û вимірюється у постійних або порівняних цінах базового року

Індекс-дефлятор ВВП Û вимірюється середній рівень цін товарів та послуг, вироблених в економіці, відносно базового року

Yreal = [Y /Ydef]∙100

Y – ВВП

Yreal – реальний ВВП

Ydef – індекс-дефлятор ВВП

(1 + y) = (1 + ry)∙(1 + π),

y – темпи приросту номінального ВВП

ry – темпи приросту реального ВВП

π – темпи приросту інфляції, визначеної на основі індексу-дефлятора ВВП.

Финансы , ,