Home > Финансы > Організація фінансового та управлінського обліку в компанії

Організація фінансового та управлінського обліку в компанії

January 26th, 2013

Організація фінансового та управлінського обліку в компанії

1. Економічна логіка та організація обліку

Фінансовий й управлінський облік під різними цільовими установками й кутами зору розкривають інформацію про господарську діяльність підприємства, тож базова логіка в них має бути однаковою

Фактори, що формують управлінський облік:

економічна логіка й економічний спосіб мислення (принципи IFRS з глибоким врахуванням специфіки діяльності підприємства);

стратегічні цілі й стратегічні індикатори розвитку;

способи й технології управління підприємством.

Зв’язок управлінського обліку з ефективністю підприємства:

об’єктивна оцінка діяльності;

орієнтація на показники ефективності підприємства;

врахування стратегічних перспектив у постановці цілей.

Яка саме потрібна інформація для прийняття рішень:

рахунки;

субрахунки;

аналітичні признаки.

Коли потрібна інформація для прийняття управлінських рішень:

повсякденні рішення;

короткотермінові рішення (місяць);

середньострокові рішення (квартал);

довгострокові рішення (рік);

стратегічні рішення (3-5 років).

Управлінський облік як частина управління:

планування (які цілі ми ставимо та як їх вимірюємо);

мотивація (як оцінюємо персонал та чи має персонал уявлення про хід своїх досягнень);

контроль (як ми контролюємо відсутність зловживань, ефективність діяльності, досягнення планових цілей) ;

прозорість та інформованість (чи даємо ми повне уявлення про ключові аспекти діяльності).

2. Побудова фінансової структури підприємства. Фінансова структура й децентралізація повноважень. Звітність по сегментах.

Фінансова структура – це ієрархічна система центрів фінансової відповідальності, що мають відповідні повноваження й вплив на кінцевий фінансовий результат.

Чим фінансова структура відрізняється від організаційної структури?

Фінансова структура будується на основі економічних й фінансових відносин між центрами відповідальності. Организаційна структура – на основі функциональної спеціализації підрозділів організації.

Тому, наприклад, на центрі затрат проводиться групування витрат певного виду, а в підрозділі організаційної структури групуються функції, виконання яких потребує певних професійних знань і навичок.

Фінансова структура відображає ієрархію відповідальності за досягнення цільових фінансових показників. Організаційна структура – ієрархію підпорядкованості.

При побудові організаційної структури можливі «політичні» компроміси й вплив особистісних факторів. При побудові фінансової структури до уваги беруться лише реалії бізнесу.

Переваги децентралізації

– Ми можемо використовувати специфічне (локальне) знання;

–  Ми економимо час менеджерів, приділяємо його навчанню й мотивації менеджерів;

– Ми ефективно використовуємо специфічне знання на нижніх рівнях управління .

Питання до децентралізації:

 Агентські проблеми ;

– Питання координації ;

– Централізована інформація неефективно використовується .

Центри інвестицій

Задача – максимізація віддачі на інвестиції.

Прийняття рішень – про ресурси, що використовуються, склад продуктів, інвестиції.

Проблеми: недостатність контролю й узгодженості із стратегією компанії.

Ключові показники: обсяг ринку, об’єм продаж, доля ринку, чистий прибуток, EBIT, ROI, EVA.

Центри прибутку

Задача – максимізація прибутку або фактичного прибутку порівняно з плановим.

Прийняття рішень – про ресурси, що використовуються, склад продуктів, ціни.

Проблеми:

–           трансфертне ціноутворення;

–           витрати на процес переговорів про використання спільних ресурсів.

Ключові показники: прибуток, Gross Profit , Contribution Margin (доходи за вирахуванням перемінних витрат), обсяг продажів, виконання плану прибутку.

Центри доходів (виручки)

Задача – максимізація виручки при даній ціні (або об’ємі) й фіксованому операційному бюджеті .

Прийняття рішень – про ресурси, що використовуються.

Проблеми:

– вищий рівень управління повинен мати достатньо знань для вибору оптимального складу продуктів, обрати правильну ціну чи об’єм, володіти знанням щодо попиту;

– неоптимальні об’єми продажів при відсутності достатнього знання чи недостатнього контролю.

Ключові показники: обсяг продажів, виконання асортиментного плану, відхилення від прайсових цін, дебіторська заборгованість, виконання плану продажів, Gross Profit .

Центри витрат

Задача – мінімізація витрат при даному випуску (сервісах) або максимізація випуску при даному бюджеті

Прийняття рішень – про ресурси, що використовуються.

Проблеми:

достатність інформації про оптимальні ціни/обсяги на вищому рівні;

недостатні стимули для забезпечення якості;

труднощі із визначенням оптимального бюджету.

Ключові показники: обсяг витрат, виконання плану витрат, ринкова вартість послуг, що надаються, % помилок (чи неналежного сервісу).

Финансы , ,

Comments are closed.