Home > Финансы > Економічне зростання

Економічне зростання

January 26th, 2013

Економічне зростання

  • пошук джерел економічного зростання – напрям досліджень, що не втрачає своєї актуальності
  •  даний напрям в макроекономічній теорії розвивався дуже швидкими темпами ще з моменту розробки неокласичної моделі екзогенного зростання Солоу

Три напрями, у яких просуваються емпіричні дослідження економічного зростання:

  1. Неокласичний підхід, що базується на виробничій функції (ВФ) і виділяє складові зростання у відповідності з її елементами (основними є капітал, праця, сукупна продуктивність факторів виробництва (ТFР).
  2. Політекономія зростання, де припускається залежність економічного зростання від низки політичних та інституційних змінних.

У результаті об’єднання цих напрямів часто розробляються ВФ, де кожний із елементів зростання розглядається як самостійна ендогенна змінна, що залежить від інституційних змінних.

  1. Перевірка умовної та безумовної конвергенції (висновків неокласичної моделі зростання). Для цього у модель поряд з політико-інституційними змінними включають рівень випуску, що був на початку досліджуваного періоду, та інші показники, які характеризують стартові умови.

Фактори, що визначають сукупну пропозицію

  • Фізичний капітал (K) – будівлі, обладнання, устаткування;
  • Праця (L) – кількість фізичних осіб робочого віку, що мають бажання працювати
  • Сукупна продуктивність факторів виробництва (TFP) – сукупність доступних технологій, що дозволяють ефективно поєднувати використання факторів для виробництва товарів та послуг

Для оцінки рівня нагромадження капіталу найчастіше використовують метод поточної інвентаризації  (perpetual inventory method), який припускає певний рівень капіталу в минулому і акумулює інвестиції, при чому поточний рівень капіталу амортизується.

Оцінка економічного зростання (growth accounting)

  • Використовується для оцінки внесків різних факторів у економічне зростання і непрямого визначення рівня технологічного прогресу в економіці, вимірюваного як залишок
  • Методологія запропонована Р. Солоу у 1957 р.
  • Проводиться декомпозиція темпів приросту випуску. Визначається внесок від збільшення обсягів використаних факторів виробництва (праці та капіталу). Частка зростання, яка не пояснюється зміною капіталу та праці, відображає підвищення продуктивності факторів і є оцінкою технологічного прогресу

Структурні визначники економічного зростання

  • Частка тіньової економіки та її продуктивність
  • Жорсткість ринку праці та захист зайнятих
  • Конкуренція на ринку
  • Бізнес-середовище

Економічна конвергенція

  • Бідніші країни, що швидше зростають, характеризуються:

–      Постійною зміною відносних цін на товари, якими не торгують на міжнародному ринку (non-tradables), до товарів, якими торгують на міжнародному ринку (tradables)

–      Ревальвацією реального обмінного курсу

–      Вищою інфляцією (за умов фіксованого обмінного курсу)

–      Ревальвацією номінального обмінного курсу (за умов інфляційного таргетування)

  • В цілому вони ростуть швидше насамперед через більше зростання продуктивності (що створює Ballassa-Samuelson effect).

Финансы

Comments are closed.